Навіщо львів’яни фінансують незаконне будівництво?

Будівництво житлового комплексу «Набережний квартал» на вул. Пулюя у Львові із самого початку реалізації проекту викликало безліч запитань у експертів ринку, потенційних покупців житла і навіть у правоохоронних органів.

З одного боку, львів’ян приваблює більш ніж «економна» ціна квадратного метра у новобудові – всього 5900 гривень, а також позиціонування комплексу як сучасного і комфортного, але водночас і соціального житла. А з іншого – та ж сама ціна, яку експерти називають нижчою за собівартість будівництва, та нестандартна юридична форма договірних відносин із покупцями – житловий кооператив – наводять на думку про можливе шахрайство кінцевих власників компанії-забудовника, які, до речі, досі залишаються невідомими громадськості.

З шахраями і аферистами у нашій країні починають боротися тільки тоді, коли злочин вже скоєно, гроші виведено в офшори і відмито десь на Віргінських островах, а до райвідділків міліції вишиковуються черги постраждалих. Поки ж будівництво на Пулюя продовжується, мешканці Львова покірно несуть свої багаторічні заощадження у кооператив «Апартаменти-Захід», оплачуючи 90% вартості житла на стадії фундаменту у вигляді пайового внеску на рахунок кооперативу (тобто фінансуючи будівництво житла шляхом пайової участі фізичних осіб, що на сьогодні заборонено Законом України «Про інвестиційну діяльність»).

Та окрім підозрілих фінансових схем, пов’язаних із «Набережним кварталом», до компанії-забудовника є й інші питання, на які вона вперто уникає відповіді.

Чия земля?

Відповідно до вимог закону «Про регулювання містобудівної діяльності», право на забудову земельної ділянки може отримати виключно власник або користувач цієї ділянки.

Ділянка по вул. Пулюя, на якій будується «Набережний квартал», ухвалою Львівської міської ради у 2007 році була надана у постійне користування Львівському вищому професійному училищу ресторанного сервісу та туризму. Згідно з цим документом, земельна ділянка надавалась училищу для обслуговування навчального корпусу, гуртожитку, житлового будинку з навчально-виробничими приміщеннями. На підставі ухвали училище отримало державний акт на постійне користування цією землею.

Між ТзОВ «ДІЕКСБІ ІТЕРНЕШНЛ», як забудовником, і Львівським вищим професійним училищем ресторанного сервісу та туризму, як замовником, був укладений інвестиційний договір від 21.09.2006р.

Забудовник подав в інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю Декларацію про початок будівельних робіт від 06.07.11. на будівництво будинку «Набережний квартал» на вул. Пулюя в м. Львові. В даній декларації ТзОВ «ДІЕКСБІ ІТЕРНЕШНЛ в розділі «Документ, що засвідчує право на земельну ділянку» вказав згаданий вище інвестиційний договір з училищем.

В той же час, згідно із положеннями Земельного кодексу України, документами, що посвідчують право на земельну ділянку, є державний акт на право власності, договір оренди або договір суперфіцію. Інвестиційний договір, укладений ТзОВ «Діексбі Інтернешнл» з училищем, не є ні договором оренди землі, ні договором суперфіцію (дані договори училище не може укласти без відповідного рішення Львівської міської ради, оскільки це комунальна земля).

Тобто, відповідно до вимог закону «Про регулювання містобудівної діяльності», ТзОВ «ДІЕКСБІ Інтернешнл» не має права здійснювати будівництво на даній земельній ділянці, оскільки вона перебуває у постійному користування іншої юридичної особи — Львівського вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму. А отже, будівництво «Набережного кварталу» є незаконним.

Підроблені дозволи й прострочені документи

Відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Також цим актом визначено, що проектна документація на будівництво об’єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних.

ТзОВ «ДІЕКСБІ Інтернешнл» в Декларації про початок будівельних робіт «Набережного кварталу» на вул. Пулюя від 6 липня 2011 року вказало вихідні дані (АПЗ), отримані в 2009 році. В результаті перевірки інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю було встановлено, що ТзОВ «ДІЕКСБІ Інтернешнл» внесено недостовірні дані в декларацію про початок будівельних робіт (Акт перевірки №7/ф10 від 25.06.2014р.).

Пізніше ТзОВ «ДІЕКСБІ Інтернешнл» подало в інспекцію ДАБК нову декларацію про початок будівельних робіт, яка була зареєстрована 17.07.2014р. У новій декларації в розділі «Містобудівні умови та обмеження» знову вказується документ, який було отримано в Управлінні архітектури департаменту містобудування ще у 2009 році.

Але все той же закон «Про регулювання містобудівної діяльності вказує, що вихідні дані для проектування та експертні висновки є чинними протягом двох років з дня набрання чинності цим законом, тобто дійсні до 2013 року. Таким чином, ТзОВ «ДІЕКСБІ Інтернешнл» в Декларації про початок будівельних робіт вказало документ, який вже втратив чинність, чим знову внесли недостовірні дані, а отже, маємо ще одне підтвердження того, що будівництво цим підприємством ведеться незаконно.

Економлять на громаді

У відкритому для вільного доступу широкої громадськості Єдиному реєстрі судових рішень міститься документ, який ще раз проливає світло не тільки на проблеми забудовників «Набережного кварталу» із законом, але й на їх ставлення до громади Львова, на територію якої вони «десантувалися» з Хмельницька разом зі своїм «благодійним» проектом (продаж житла за ціною, що нижча собівартості будівництва – це чистої води благодійність) і підозрілим житловим кооперативом.

Мова йде про Рішення Господарського суду м. Києва від 26 вересня 2009 року про стягнення із забудовника «Набережного кварталу» — ТзОВ «ДІЕКСБІ Інтернешнл» коштів на користь Львівської міської ради.

Заступник прокурора міста Львова звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради про стягнення з «ДІЕКСБІ Інтернешнл» суми боргу зі сплати внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова. Сума боргу – 30 тисяч гривень.

Взагалі забудовник відповідно до укладеної з міськрадою угоди повинен був сплатити на розвиток міста 6,5 мільйонів гривень, з яких 30 тисяч гривень – до 31 грудня 2012 року. Ця смішна за масштабами будівництва сума (еквівалентна ціні 5 квадратних метрів житла) досі не сплачена.

Якщо забудовник «Набережного кварталу» не виконує свої зобов’язання перед органами влади, ігноруючи приписи прокуратури та судові рішення, виникає закономірне питання про те, як він збирається виконувати свої обов’язки перед простими громадянами, які вкладають гроші у будівництво.

Будівництво чи окозамилювання?

У експертів ринку, журналістів та громадськості є чимало запитань і до самого процесу будівництва. Зокрема, вони стосуються фактів порушення закону України про регулювання містобудівної діяльності, особливо в частині категорійності складності об’єкту будівництва, обов’язкового проходження Держінвестекспертизи проекту (враховуючи категорію складності та сейсмічність регіону), невідповідність проекту вихідним містобудівним даним та ін.

Замість того, щоб пройти Держінвестекспертизу та отримати дозвіл на будівництво, забудовник «Набережного кварталу» — ТзОВ «ДІЕКСБІ Інтернешнл» — реєструє декларацію на про початок будівельних робіт окремо на кожну секцію будинку за явно заниженою 3 категорією складності будівництва, коли насправді багатосекційний 10-поверховий будинок, побудований на кастрових порожнинах, мусить мати вищу – 4 або 5 категорію складності, і дозвіл на таке будівництво треба отримувати у Києві, а не у Львові.

Крім того, інтернет рясніє фактами порушень під час будівництва. Порушуються вимоги будівельних норм і правил, зокрема санітарних та протипожежних. Мають місце порушення при газифікації будинків підвищеної поверховості, неправомірне встановлення парапетних котлів, порушення вимог щодо забезпечення протипожежних заходів, у тому числі – щодо облаштування незадимлювальних сходових кліток та інше.

Усі ці факти: відсутність проекту, який пройшов Держінвестекспертизу, невідповідність проекту будівництва вихідним містобудівним даним, невідповідність виконання робіт до проекту, недотримання вимог до категорійності складності об’єкту під час проектування, недотримання вимог щодо сплати пайової участі на розвиток інфраструктури населеного пункту – мали б давно зацікавити правоохоронні органи. Але наразі прокуратура і міліція діють мляво, напевно, чекаючи розголосу навколо скандального будівництва…

А представники «Набережного кварталу» тимчасом залякують журналістів, власників ЗМІ та громадських активістів, активно «підчищаючи» будь-які згадки про свій підозрілий проект у засобах масової інформації. Реагують агресивно – значить, бояться поставлених запитань, на які у них немає відповідей.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Confirm that you are not a bot - select a man with raised hand: